зеленко діана
суббота, 2 августа 2014 г.
суббота, 30 ноября 2013 г.
І.А.Крилов – нащадок великого Езопа. Порівняльний аналіз байки «Вовк і
Ягня». Езопа та Крилова
Тема. І.А.Крилов – нащадок великого Езопа. Порівняльний аналіз байки «Вовк і
Ягня». Езопа та Крилова. Мета: зацікавити біографією
І.А.Крилова; працювати над виразним читанням байок; розвивати навички аналізу
літературного твору; аналізувати байки
Крилова і Езопа; виховувати високі моральні цінності.
Обладнання: портрет І.А.Крилова, збірник байок,
ілюстрації до байок «Вовк і Ягня».
Ох, басни – смерть моя!
Насмешки вечные
Над
львами, над орлами!
А.С.Грибоєдов
Хід
уроку
І.
Актуалізація опорних знань.
Детальний переказ байки Ж. де
Лафонтена «Зачумлені звірі».
ІІ.
Оголошення теми і мети уроку.
ІІІ.
Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу.
1.Інтерактивна гра «Гронування».
1. . Повідомлення про життєвий і творчий
шлях І.А.Крилова.
Слава російської байки пов҆язана з
ім҆ям
Івана Андрійовича Крилова. Упродовж тридцяти років творчої праці він
створив понад двісті байок. Народився
Іван Крилов у Москві в родині бідного армійського офіцера. Згадуючи своє
дитинство, він говорив: «Був дитя, як усі: грався, бешкетував, вчився не
відмінно, іноді мене навіть били різками». Після смерті батька, який залишив у
спадок лише солдатську скриню з книгами, родина жили в злиднях. Мати ходила в
заможні родини читати Псалтир по небіжчикам, а майбутній байкар служив
«підканцеляристом» в одній із установ: підточував гусячі пера, переписував
тексти, розносив пакети. Змалку Крилов не мав змоги навчатися в школі. Але
прагнення хлопця до знань було настільки сильним, що він самотужки вивчив мови,
математику і став високоосвіченою людиною. Упродовж тридцяти років Крилов
служив у Петербурзькій публічній бібліотеці, тож завжди був ознайомлений із
літературними новинками. Тут збиралися видатні митці того часу: письменники
О.Пушкін, В.Жуковський, М.Гнєдич, художники Орест Кіпренський, Василь Тропінін
та інші.Захоплення Івана Крилова були різнобічними. Вдома у нього жили голуби,
які вільно літали по помешканню. Письменник добре грав на скрипці, вивчав
математику.Писати байки Іван Крилов почав майже у сорок років. До цього були
вірші, п҆єси для театру, захоплення
журналістикою. Першу книгу митця – «Байки Івана Крилова» - було видано 1823
року. До неї увійшло 23 байки. Упродовж життя письменник видав дев҆ять
збірок байок.
Повторення вивченого матеріалу
. Робота
за схемою
4.Коментар вчителя.
У байках Крилов
змальовував багатьох тварин. В алегоричних образах левів лисиць, ворон він
втілював людські характери, висміював такі людські вади, як лесливість,
заздрість, жадоба, лінощі. Людина й тварина живуть у творах байкаря в одному
світі, розмовляють однією мовою, прекрасно розуміють одне одного, однаково
думають, хитрують, викликають здивування, обурення, співчуття, жаль, сміх.
Бджоли й інші комахи у творах Крилова здебільшого працелюбні й сором҆язливі
; Вовк – тупоголовий бюрократ-чиновник, Лисиця – лицемірний суддя-хабарник,
улесливий царедворець. Байки Крилова складаються переважно з двох частин:
розповіді і повчального висновку(моралі).
5..Виразне читання байки «Вовк і Ягня» в перекладі та мовою
оригіналу.
6.Аналіз байки «Вовк і ягня» Езопа та Крилова.
- Чим відрізняються байки Езопа і Крилова?
Одна з найвідоміших байок Івана Крилова – «Вовк і Ягня»,
сюжет якої письменник запозичив у родоначальника жанру Езопа. Але в Езопа байка
прозова, а у Крилова – віршована. Відрізняється і форма подачі моралі байки.
Езоп прямо зазначає: «Байка доводить, що
навіть справедливий захист не має сили для тих, хто заповзявся чинити кривду». У
російського байкаря повчальний висновок ширший, він не зводиться до одного
рядка: «У сильного безсилий винен
завсіди». Зміст моралі випливає з розповідної частини байки, підсилюється
брехливими звинуваченнями Вовка .Насправді ж у суперечці з Вовком перемагає
Ягня, яле ця перемога лише наближує його загибель.
7.Заочна подорож (див. додатки).
Петербург. Ми з вами в Літньому саду біля пам’ятника. Дідусь у глибокій задумі
сидить у кріслі, а біля його ніг зібралися бронзові звірі – леви, лисиці,
вовки, ведмеді та інші. Цей дідусь – відомий російський байкар…., а звірі - ….
(Діти називають – І.Крилов; герої його байок)
(Діти називають – І.Крилов; герої його байок)
IV.Закріплення вивченого матеріалу.
Бесіда.
1. Чому І.Крилов називає зустріч Ягняти з Вовком "бідою"?
1. Чому І.Крилов називає зустріч Ягняти з Вовком "бідою"?
2. У чому полягає вина Ягняти з погляду Вовка?
3. Чи вдається Вовкові звинуватити Ягня, чи знайшов він слушний
привід для цього?
4. Які слова вживає Ягня, звертаючись до Вовка?
5. Чи змінюється мова Ягняти в суперечці?
6. В яких рядках висловлюється "вовча правда"?
7. Зачитайте рядки у тексті, які є свідченням нерівності сил
персонажів.
Заключне слово. Ми завершили вивчення теми «Байка у
зарубіжній літературі». Згодом ви можете забути визначення термінів
«байка»,«алегорія», але, я думаю, будете пам’ятати імена творців байки:
Езопа,Федра, Лафонтена, Крилова, Глібова. Будете пам’ятати, що праця –
найбільший скарб людини, що жити потрібно в злагоді і дружбі, що обманювати
неможна, а красти – це гріх. І на завершення уроку я прочитаю уривок із твору
Федра. На запитання «що у житті для смертних найкорисніше?» бог Аполлон
відповідає: «Шануйте
святощі і небожителів;
Вітчизну бороніть оружно і своїх
Батьків, дружин, дітей; громіте
недругів;
Допомагайте друзям; бідаків
щадіть;
Сприяйте добрим; викривайте
крутіїв;
Карайте за провини; не терпіть
ганьби;
Помщайтесь тим, хто осквернить
безчестям дім;
Лихих цурайтесь; віру йміть не
кожному».
V.
Домашнє завдання.
Підготуватися до
контрольної роботи.
Жан де Лафонтен «Зачумлені звірі». Аналіз байки «Зачумлені звірі».
Жан де Лафонтен «Зачумлені звірі». Аналіз байки «Зачумлені звірі».
Тема .Жан де
Лафонтен «Зачумлені звірі». Аналіз байки «Зачумлені звірі».
Цілі:
Закріпити знання учнів про байку, ознайомити із творчістю
французькогописьменника Жана де Лафонтена; розкрити алегоричний та повчальний
сенс байки «Зачумлені звірі», відображення в ній вад людського життя; розвивати
вміння аналізувати та коментувати прочитане; висловлювати особисте ставлення до
проблем, порушених у байці; виховувати в учнів естетичний смак, почуття
відповідальності за власні вчинки, прагнення боротися з людськими вадами.
Тип уроку: урок
засвоєння нових знань.
Обладнання: портрет Жана
де Лафонтена, тексти байки «Зачумлені звірі», ілюстрації до твору.
Сократ
і Бабій, Федр і Лафонтен,
Сковорода, Крилов -
Всім вистачило тем:
Всім шлях премудрий розкрився,
Хто
до Езопа добувся,
Хто позичав сюжетів та ідей
Що байкою збагачував людей.
М. Годованець
Хід уроку
І. Актуалізація опорних знань.
1.
Інтерактивна гра « Гронування» (повторення вивченого матеріалу).
|
1.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
2.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
3.
|
|
|
|
|
|
|
|
4.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
5.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
6.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
7.
|
|
|
|
|
|
|
|
|
|
1. Художній засіб, за допомогою якого
узагальнене поняття розкривається через конкретний образ.
2. Господар Езопа.
3. Рідне місто Езопа.
4. Засновник байки.
5.Хто приніс різки у байці
«Хліборобові діти».
6. У якому місті помер Езоп?
7. Байка «Вовк і …». ІІ. Оголошення теми і мети уроку.
ІІІ. Сприйняття і засвоєння учнями нового матеріалу.
1.Повідомлення про життєвий і творчий
шлях Жана де Лафонтена.
Багато віків минуло
відтоді, як жив Езоп. Світ дуже змінився: виникли нові держави, розвинулися
науки, поліпшився побут… Лише внутрішній світ людини та її поведінка суттєво не
змінилися.
Жан де Лафонтен народився у Франції, в маленькому містечку Шато-Тьєррі в родині
лісника. Хлопчик не здобув належної освіти, адже його батько вбачав у синові
продовжувача своєї справи і вважав за доцільніше привити Жанові навички ведення
лісового господарства. Та несподівано для всіх Жан поїхав до Парижа. Юнак
ставився до життя легко, весело та безтурботно, як Цикада з його майбутньої
байки «Цикада і Мурашка». Однак це не завадило йому завоювати в столиці
прихильність багатьох відомих людей.
Лафонтен почав серйозно вивчати
історію, літературу, багато читав, сам складав
вірші. Але справжньої слави він зажив як байкар. Перші шість книги під
назвою «Байки Езопа, перекладені на вірші добродієм де Лафонтеном» зʼявилися в
1668 році. Всього поет видав 12 збірок байок. Героями
байок Лафонтена є люди, тварини, птахи, комахи, явища природи. Особливо
французький байкар любив описувати звірів, найголовнішим з-поміж яких вважав
Лева. Цар звірів у творах постає могутнім, величним, сильним, жорстоким,
славолюбним. Для
виразного зображення героїв Лафонтен часто використовує антитезу (протиставлення): великий – маленький («Лев і Комар»),
сильний- слабкий («Вовк і Журавель»). 2.Творче завдання Відгадайте загадку і
підберіть ілюстрації.
3.Виразне
читання байки «Зачумлені звірі».
4.Аналіз байки «Зачумлені звірі».
Бесіда.
1.Яке лихо трапилося з лісовими
звірами?
2. Навіщо Лев скликав раду?
3. Чи справжнім грішником, на вашу
думку, є Лев?
4. Як Лис виправдовує Лева?
5. Чому Лис виправдовує Лева?
6. У чому полягає гріх Осла?
7. Чи був був Осел найбільшим
грішником у лісі?
8. Чому ж саме його лісова громада
вирішила принести у жертву?
9. Яка мораль байки?
5.Визначення теми та ідеї твору.
Тема – розповідь про те, як лісові звірі обирали під час чуми
«найбільшого» грішника.
Ідея – несправедливість суспільства, у якому одним можна все, а іншим –
нічого.
IV.Закріплення вивченого матеріалу.
Бесіда.
-
Що ви дізналися про Ж. де Лафонтена?
-
У яких байкарів поет запозичував сюжети?
-
Скільки байок було написано поетом?
-
Які недоліки людей і суспільства викриває Лафонтен у
байці «Зачумлені звірі»?
-
Якою «чумою» вражені звірі?
-
Чи актуальні проблеми, порушені у байці «Зачумлені
звірі»? висловіть власну думку з цього приводу.
V.Домащнє завдання.
Підготувати повідомлення про І. А. Крилова.
Підготувати детальний переказ байки «Зачумлені звірі».
пятница, 29 ноября 2013 г.
Імпровізована сценка баби Палажки і баби Параски.
Імпровізована
сценка баби Палажки і баби Параски.
Імпровізована сценка баби Палажки і
баби Параски.
В.1. Доброго дня, шановні гості! Ми
вітаємо вас на нашому святі.
В.2. Честь і хвала вам, шановні, за подвижництво,
за працю, за відданість справі, якій служите серцем і душею. Вітаємо вас із
святом, зичимо невсипущої енергії, міцного здоров҆я.
В.1. Сьогодні на цім святі нас чекають
багато сюрпризів. Як же без них? Один із них уже нагадує про себе. Це одвічно
сварливі баби Параска і Палажка, яким не терпиться за лаштунками. Ну, ніяк вони
не можуть владнати свої особисті конфлікти без стороннього ока. Прийдеться
вислухати.
(Виходять баба Параска і баба
Параска)
Палажка: Парасю, дивись (показує пальцем)
якась таблиці з палицею стирчить. Шей щось там пише. Ану, най
лінзи свої протру (протирає очі). Та це ми дійшли з тобою аж до
Чабанівки? Та за це місто слава ходить аж за кордоном! А то з ким би тут поріднитися! Ой, як я була молода, то діди дуже хотіли тут віддати мене.
Параска: Йо-йо-йой... Та ти дивися які тут
гарні люди, а ти?
Палажка: А я шо - не гарна? Та за мною аж
із-за Львова допитували...
Параска: Та певно, як уже допитали, та як тебе уздріли - то
позаслабали.
Палажка: Не гніви Бога, Парасю. Сама знаєш, що я
малов впала з припічка, і того мій ніс задерся. А так - я дуже гарна,
навіть не постаріла.
Параска : Певно що так. Ти тепер як Женька
Азаріна: два хлопи коло тебе повмирали, а третій з роботи загнувся...
Палажка: Та не відволікай мене брехнями
своїми. Дивися (показує на зал), які то в Чабанівці люди файні, добрі,
привітні, культурні. Справді, як не з нашого села.
Параска: Мені звідси би свашечку, хоч кумочку, або хоч би храмових
розвести собі... і то би було добре. Пройшла би
по гостинци з таков храмовов, то всі би питалися: „А звідки, Парасю
твої гості?”. „З Чабанівки” – відповіла б я.
Палажка: Що гарне, то гарне місто. А чула с,
кумасю, який там є розкішний палац?
Параска: Палац? Як там колись москалі
казали - бракосочітанія?
Палажка: Та якого ще
сочітанія, та щей з браком? Є в місті дуже
пречудова резиденція – Чабанівська школа називається. Ну як палац, ну
як казка.
Параска: Там що, справді так гарно
Палажка: Аякже. А ти що, там не була? Ой,
проґавила ти свої молоді роки. Шо там за книжок: з малюнками, з картами,
фотографіями? А яка там обслуга... В момент твої забаганки виконають!
Параска: Все що захочу?
Палажка: Все що хоч. Там же Інтернет є!
Параска: А то хто такий: їх начальник?
Палажка: Ну й село… Інтернет - це така
мудра махіна, яка тобі все що хоч знайде.
Параска: А... то це міліція!
Палажка: Але й ти тупа... Це шафа, в якої
розуму більше, як у цілої роти академіків.
Параска: Шо, і каваліра може той Інтернет
найти?
Палажка: Певно що може. А в тебе що, лиш
такі запити?
Параска: Та ні, але ж я інтересуюся. Може
ти мене по-приятельськи поведеш туди.
Палажка: Хоч зараз. Саме туди я йду.
Бачиш, квіти несу. Там у них нині свято.
Параска: Яке ще?
Палажка: Свято осені, так би мовити.
Йду поздоровляти. Хочеш, поділюся букетом і гайда зі мною.
Параска: А кавалєри там будуть?
Палажка: Спеціально для тебе, кумасю,
замовимо по Інтернеті.
Параска: Ну то, зачекай, най
прихорошуся(дивиться в дзеркало). А може я їм свої творіння подарую.
Зачекай, най нагадаю. Заодно оціниш чи підійде, як я їм так скажу - добре буде?
Слухай:
Вітаю з святом щиро нині,
Щоби ви всі були щасливі,
Щоб не було від радості відбою,
Й вам гроші лилися рікою.
Палажка: А я продовжу:
Щоб кожному із вас, працівникові,
Дісталися дарунки суперові.
Щоб вдалих спонсорів знайшли по
Інтернету,
Які б опікували всю бібліотеку.
Параска: Для ваших нужд купили б
мерседеса,
Й в відпустку відправляли до Одеси.
Тож зичим: щоб балаканина ця збулася!
Вам кланяються баби Парася і Палазя!
/Кланяються і виходять/
Подписаться на:
Сообщения (Atom)