байка

          Тема. Байка як жанр літератури та її особливості. Езоп – родоначальник   європейської                             байки.                                                                                        

          Мета: дати учням поняття про байку як літературний жанр, познайомити з  історією                               виникнення байки, особливостями її поетики, домогтися                                                                   засвоєння  літературознавчих понять (байка, алегорія, мораль, езопова мова),                                 розкрити основні відомості про легендарного поета Езоп; розвивати логічне                                   мислення учнів, зв’язне усне мовлення, навички  виразного читання, творчі                                   здібності дітей;   виховувати загальнолюдські духовні цінності: чесність, порядність,                      людяність, доброту; викликати почуття осуду несправедливості, пихатості,                                    зазнайств.                                                                                   

          Обладнання: карта Європи, портрети відомих байкарів Езопа, І.Крилова  Ж.Лафонтена,                                      Леонардо да Вінчі, Л.Глібова; виставка книг відомих байкарів світу,                                                  роздатковий  матеріал.                                                                  
         Тип: урок набуття нових знань, умінь, навичок.                                                                                                                                                                  

                                                                                Начало формы

                                                                                                    Ти неук і ледацюга, навіть Езопа

                                                                                                      не    читав.                                                                                                                                                                                   Аристофан

                                                                                                     Здається, байка просто бреше,

                                                                                                   А справді – мудру правду чеше.                                                       

                                                                         Л. Глібов                                                                                                                                                                       

Хід уроку

І.Організаційно-психологічна хвилинка.

 Стали, діти, підтягнулись

Один одному посміхнулись.

На урок старання не забули взяти?

Сіли всі рівненько, будем працювати.

ІІ.Актуалізація опорних знань.

          Бесіда.

        Добрий день, любі діти. Я рада новій зустрічі з вами. Бажаю вам успіхів у вивченні нової теми, нових творчих злетів. А зараз для того щоб дізнатися, про кого та про,що буде йти мова на сьогоднішньому уроці, потрібно відгадати кросворд.

		1.
		2.
3.
		4.

1.Бог кохання у грецькій міфології.

2.Громовержець.

3.Титан, який подарував людям вогонь.

4.Бог моря у грецькій міфології.                                                                                                     

ІІІ.Оголошення теми, мети уроку.

IV.Сприйняття нового матеріалу.

1.Повідомлення про життєвий і творчий шлях Езопа.                                  

    Біографія Езопа (або Есопа, (VI ст. до н. е.)   носить легендарний характер. Видатний байкар, засновник жанру байки, він нібито був рабом із Фрігії (Мала Азія), невеликим на зріст, некрасивим та ще й горбатим. Зате боги щедро  нагородили його даром слова, гострим розумом і мистецтвом створювати байки. Його перший господар вирішив продати ні на що не придатного балакучого раба,  якого купив простуватий філософ Ксанф з Самосу. Езоп вразив його дотепними відповідями. Коли Ксанф спитав Езопа, чи той хоче, щоб він його купив, Езоп нібито відповів: "А хіба тобі не все одно, чого я хочу? Купи мене в радники, тоді й запитуй". А на запитання, чи він завжди такий балакучий, Ксанф отримав  відповідь, що за балакучих птахів завжди платять дорожче. Після того, як на репліку Ксанфа: "Але ти ж не птах, а виродок", Езоп відповів, що бочки в підвалах те ж потворні, але вино в них добре, філософ і взяв його до себе.
         Жодного разу Ксанф не пожалкував, що купив Езопа. Завдяки дотепному й винахідливому рабу Ксанф залишився в пам'яті поколінь, бо саме з ним легенда пов'язує багато езопових жартів і мудрих рішень. Широко відома й теорія про те, як Ксанф наказав Езопові купити на базарі для бенкету всього найкращого, що є у світі. Езоп приніс одні лише язики різного приготування і пояснив здивованому господарю, що найкраще у світі - це язик, бо саме ним домовляються, встановлюють закони, висловлюють високі й мудрі думки. На прохання купити наступного дня найгіршого, що є у світі, Езоп знову приніс язики - і довів Ксанфу, що в світі немає нічого гіршого за язик: ним люди обманюють один одного, починають сварки та війни. Господар був дуже   роздратований, але не міг не визнати правоти Езопа.   Коли же Ксанф після обіду, перебуваючи добряче напідпитку, хвальковито заявив, що він може випити море, а на ранок схаменувся від жаху про свою обіцянку, саме Езоп врятував його від ганьби. Він порадив Ксанфу виставити своєму супернику перед судцями й глядачами, які зберуться на березі моря, таку умову: хай суперник перекриє всі ріки, що впадають в море, бо Ксанф дійсно обіцяв випити море, але не обіцяв випити ще й ріки. Так Ксанф вийшов із скрутного становища, і його мудрість - викликала у всіх захоплення.
       Езоп багато разів просив Ксанфа дати йому волю, але той не хотів розлучатись з мудрим рабом. І тільки коли на Самосі скоїлась тривала пригода, яку ніхто не зміг роз'яснити, крім Езопа, він зміг позбавитись рабства. Під час засідання державної ради Самосу з неба налетів орел, схопив даржавну печатку, піднявся вверх і звідтіля відпустив її прямо в пазуху якомусь рабу. Покликали Ксанфа, щоб він розтлумачив цю знаменну подію. Він за своєю звичкою заявив, що це нижче його філософський гідності, але у нього є раб, який може роз'яснити, що все це значить. Езоп же сказав, що він міг би роз'яснити, та не годиться рабу давати поради вільним громадянам, а от якби його звільнили... Народ Самосу тут же звільнив Езопа, і він так розкрив смисл цієї події: "Орел - царський птах. Отже, цар Крез вирішив завоювати Самос і обернути його в рабство".
      Засмучені самосці відправили Езопа до Креза просити замирення. Мудрий Езоп сподобався царю, він зробив його своїм радником і замирився з самосцями. За легендою, після цього Езоп жив ще довго, побував у вавілонського та єгипетського царів, зустрічався з сімома мудрецями й написав багато байок. Загинув же він у Дельфах, де не сподобався дельфійським жерцям, які злякались, що він розкриє еллінам їх хитрощі, і скинули Езопа зі скали.
    Уславився ж Езоп в першу чергу як умілий байкар. Байка як жанр народної творчості виникла ще у догомерівську епоху. Вона являє собою коротке алегоричне оповідання, переважно віршоване, в якому завжди присутній дидактичний (повчальний) зміст. Складається з оповідної частини та обов'язкового висновку - повчання. Персонажами байок виступають різні звіри, птахи, рослини, у вчинках яких вбачаються і висміюються людські вади. Цей прихований підтекст художнього твору завдяки легендарному байкарю називається езопівською мовою.                                                           

 2.Теорія літератури.                                                                                        

   Байка – невелике, переважно віршоване оповідання повчального змісту, героями якого виступають люди, тварини, рослини чи предмети.                            

    Алегорія – художній засіб, за допомогою якого узагальнене поняття розкривається через конкретний образ.                                                                                                               

  Езопова мова – алегоричне висловлювання думок з іронічними натяками й недомовками.                                                                                                 

3.Історичний коментар.                                                                                                          

    Цікава історія виникнення байки. З глибини віків бере вона свій початок. Як і міф, байка була однією з перших форм художнього мислення. За допомогою байки давня людина шукала відповідь на питання: як поводитись у цьому світі? Первісна байка була видом усної народної творчості. Її створював народ, вона переходила з уст в уста, змінювалась, удосконалювалась. Особливу роль у розвитку жанру байки відіграли байкарі Давньої Греції                                Греція – чарівна країна. Вона розташована на півдні Європи, на Балканському півострові в Середземноморському басейні. Літо в цій країні жарке і сухе, а зима нехолодна, волога. Серед рослин поширені кипариси, лавр, маслини. . А ще Греція – батьківщина Олімпійських ігор, які зараз проходять раз на чотири роки. Коли настає знаменитий день, дівчата, одягнені в старогрецькі хітони, запалюють від променів сонця смолоскип. Опустившись на коліно, його приймає юнак. Священний вогонь смолоскипа, не згасаючи, аж доки не спалахне над святковим стадіоном країни, яку обрано для проведення Ігор.

4.Родовідне дерево байки.(див. додаток №1).

  Як показує нам родовідне дерево продовжувачем Езопа був Федр, митець із Давнього Риму. Багато сюжетів Езопових байок він творчо переробляв і викладав латиною у формі віршів. Використовував Федр і оригінальні сюжети. У своїх байках поет засуджував гніт і насильство, висміював ледарів, нероб, хвальків. Ще один етап розвитку світового байкарства повʼязаний із творчістю поета Жана де Лафонтена. Саме він у XVII столітті звеличив жанр байки. Сюжети творів Лафонтена запозичував у Езопа, Федра, давньоіндійських байкарів, але переробляв так, щоб надати своїм байкам колориту сучасної йому Франції. Лафонтен із гнівом говорив про нерівність і несправедливість, пихатість дворянства, лицемірство і користолюбність церковнослужителів, безчесність суддів. Правдиво зображував життя свого народу, викривав гострі соціальні суперечності російський байкар Іван Крилов. Жанр байки здавна розвивався і в Україні. Байкарське мистецтво тут представлене іменами Григорія Сковороди,  Петра Гулака-Артемовського, Левка Боровиковського, Євгена Грибінки. Найвищого розквіту українська байка сягнула у творчості Леоніда Глібова.                  

5.Виразне читання байки «Вовк і ягня».

6.Аналіз байки.

   — З яких частин складається байка? Схарактеризуйте їх.

—   Назвіть героїв байки.

—    Якими ви їх собі уявляєте? Чи співпадає ваше уявлення з ілюстрацією?

—   Які риси людського характеру притаманні їм?

7.Виразне читання байки «Хліборобові діти».

8.Аналіз байки.

  — Чому Хлібороб наказує дітям принести вʼязку різок?

—   Чого хотів він їх навчити?

—   Чи висловив  Хлібороб ту саму настанову, що й у моралі байки?

10.Коментар учителя.                                                                                                                                   Серед найпоширеніших байок Езопа можна назвати такі, як "Вовк та ягня", "Лисиця та виноград", "Стрекоза та муравей", "Лягушка та віл", "Селянин і змія", "Свиня і левиця" та інші. Взагалі підраховано, що в байках Езопа діють понад 80 тварин, біля 30 представників різних професій (мисливець, рибалка, кожум'яка, м'ясник), така ж кількість богів та міфологічних персонажів.
      От, скажімо, байка "Вовк та ягня". Вовк гнався за ягнятком. Рятуючись, ягня сховалось у храмі. Вовк став кликати його назад: "Виходь, бо все одно прийде жрець і принесе тебе в жертву богу". Ягня відповіло: "Краще стати жертвою богу, чим загинути від тебе". Байка повчає, що якщо треба вмерти, то краще вмерти з гідністю. А от байка про хитромудрого осла. Одного разу осел переходив річку з вантажем солі, послизнувся й упав; сіль розчинилась, і тягар став меншим. Осел зрадів і наступного разу, підійшовши до річки, впав уже навмисне. Та цього разу вантажем була вовна, яка розбухла від води, стала такою важкою, що осел потонув. Мораль – хитрість без розуму згубна.
       Ще байка про тварин. Замислились зайці, чому вони такі лякливі й вирішили, що краще всім їм разом втопитись. Підійшли до ставка, а лягушки, почувши їх, поскакали у воду й поховались. Зайці побачили це й сказали: "Почекаємо топитись: як видно, є у світі ще хтось більш полохливий, ніж ми". Або: свиня сміялась над левицею, що та народжує тільки одного маля. Левиця відповіла: роздратований, але не міг не визнати правоти Езопа.                                                                                   Саме ця народна мудрість, здоровий глузд, мрії й надії на справедливість, висловлені до того ж у дотепній формі, і зробили байки Езопа, як самого їх творця, безсмертними. 

V.Закріплення вивченого матеріалу. 

1.Запитання для узагальнення.

—   Що таке байка?                                                      

—   Де, коли і чому вона виникла?

—    Хто був першим байкарем?

—   Складові частини байки.

—   Чому байкарі широко використовують алегорію?

 2.Складання схеми на основі повтореного

VI.Домашнє завдання.

   Підготувати повідомлення про життєвий і творчий шлях Жана де Лафонтена.